Як я тут опинився?
Тіффані прокинулася у цілковитій пітьмі літака канадської авіакомпанії. Пристебнута ременем безпеки, вона безтурботно спала весь час, поки пасажири виходили і літак паркувався в ангарі. “Чому ніхто її не розбудив? Як вона тут опинилася?” Струснувши головою, вона намагалася пригадати, що сталося.
Рибалити заборонено
Коррі тен Бум, яка вижила під час холокосту, розуміла важливість прощення. У книзі “Іти заради Господа” вона пише, що її улюблений образ – прощення гріхів, вкинених у море. “Якщо ми каємось у своїх гріхах, Бог назавжди кидає їх у найглибший океан… Думаю, що потім Бог там ставить знак із написом «Рибалити заборонено»”.
Вірний до самих жнив
Моя знайома планувала провести в парку захід і запросила взяти в ньому участь усіх місцевих дітлахів. Вона раділа можливості поділитися своєю вірою з іншими людьми.
Яскраві плями у похмурій місцевості
Коли ми з чоловіком досліджували невелику пересічену місцевість у штаті Вайомінг, на кам’янистому сухому місці, де росли бур’яни – полин, кропива та колючий кактус, я помітила соняшник. Він не був високим, як зазвичай, але яскравим, чому я дуже зраділа.
Працюючи з Богом
Під час свого візиту до Мексики в 1962 році Білл Аше допоміг відремонтувати ручний насос у будинку для сиріт. Через п’ятнадцять років, відчувши глибоке бажання служити Богу, допомагаючи у забезпеченні бідних сіл чистою водою, Білл заснував неприбуткову організацію. Він сказав: “Бог спонукав мене присвячувати більшість часу пошуку інших бажаючих забезпечити бідних сільських мешканців чистою питною водою”. Пізніше, дізнавшись про світову потребу у чистій воді завдяки листам від тисяч пасторів та євангелістів у понад 100 країнах, Білл запросив інших долучитися до служіння.
Тільки вірте!
Триста дітей одяглися і були готові до сніданку. Пролунала молитва подяки за їжу. Проте їжі не було! Для директора сирітського притулку і місіонера Джорджа Мюллера (1805–1898) подібна ситуація не була рідкісною. Втім вона надала ще одну можливість побачити прояв Божої турботи. Поки Мюллер молився, у дверях з’явився пекар, який не спав усю ніч. Відчувши, що дітям в притулку потрібен хліб, він випік три партії хліба. Невдовзі з’явився місцевий продавець молока. Перед притулком зламався його віз, і він, не бажаючи, аби молоко зіпсувалося, запропонував його Мюллеру.
Вороги чи союзники?
Місто Тексаркана розташоване безпосередньо на кордоні між штатами Техас і Арканзас. 70 000 мешканців міста мають двох мерів, дві міські ради і два поліцейських та пожежних департаменти. Спортивні змагання між місцевими навчальними закладами привертають велику увагу громадськості, відображаючи глибоку відданість кожного мешканця школі свого штату. Інколи виникають ще більші труднощі, наприклад, дискусії щодо спільної системи водопостачання, яка регулюється двома різними законами. Однак місто також відоме своєю єдністю, яка існує попри розмежування. Мешканці щорічно збираються на Стейт-Лайн-Авеню, аби святковим обідом відзначити свою єдність як громади.
Очищені у вогні
Золото у двадцять чотири карати є майже 100-відсотковим золотом з мінімальною кількістю домішок. Однак такої чистоти складно досягти. Для процесу очищення зазвичай застосовується один із двох методів. Процес Міллера – швидший і дешевший, однак чистота золота сягає приблизно 99,95 відсотків. Процес Вулвілла потребує трохи більше часу і є дорожчим, втім забезпечує чистоту золота до 99,99 відсотків.